У цьому пості я збираюся розказати про Рутину бібліотеку, точніше, її найулюбленіші книжки.

Вона має книжки й англійською, й українською. Я стараюся якомога більше читати їй українською, а англійською заповнювати пробіли.

Цікава річ, яку я дізналася для себе, підбираючи їй бібліотеку, — дітям дуже подобається читати про дітей і бачити зображення дітей. Що реалістичніше, то краще. В Америці нині є дуже багато сервісів передплати на дитячі іграшки та книжки. Наприклад, є Lovevery, набір іграшок на три місяці, в комплект якого входить одна книжечка. Ці книжки завжди проілюстровані тільки фотографіями справжніх дітей і мають прості, невигадливі сюжети з повсякденного життя. Так от, у групах на ФБ вони розлітаються на продаж, як гарачі пиріжки, і батьки весь час просять порекомендувати, які ще купити дітям книжки про дітей. Тому якщо ваш пуцьвіріньок не особливо цікавиться чарівними казками про тварин, спробуйте історії про дітей.

Другий аспект, на який я зважаю, це так звана “монтесорність”)) Нам дуже подобається підхід Марії Монтесорі, а в стосунку до книжок від полягає у виборі, знову ж таки, реалістичних зображень, включно з книжками про тварин та на інші теми. В мене є не зовсім монтесорні книжки, куплені до Рути, є подаровані нам книжки, і, певна річ, ми не слідкуємо за цим аж так суворо, але я все одно тримаю це в голові, коли купую щось нове.

Отож:

Абсолютним хітом Рутиної бібліотеки, її перлиною є серія про Бодьо. Я, до речі, кажу Бодя (майже як Боря), а на Бобо — бейбі. Мені так зручніше. Ці фантастично цікаві для дітей книжечки написані фахівчинею-логопедом, перекладені з польської. Я стращенно шкодую, що видавництво не збирається видавати інші два томи цієї серії. Нова книжка називається “Бодьо в місті”! Ех!

На другому місці — Шусть і Шуня. Всього їх є 6, ще 2 у нас чекають вдалого для нової книжки нудного дня) Це кумедні історії про двох друзів, і кожна має певну мораль.

На третьому місці — пригоди білченяти. В якийсь момент Рута почала відшуковувати павучка на кожній сторінці, тепер любить, коли я кажу їй, кого назвати, а вона показує.

Супердешеві, дуже вдалі чотири книжки про тварин і одна про дітей. Ту, що про дітей я не читаю, просто показую і коментую те, що бачу. Віршики в ній мені не подобаються. Зображені тварини намальовані реалістично, є потроху інформації й розмір книжок якраз такий, щоб дитина не знудилася.

Книжка з тваринами, які по черзі ховаються і з’являються. Хороша нагода повторити назви звірів і кольори.

Я вже на цю білочку дивитися не можу, а Рута любить) Особисто я імен тварин не читаю, на мій погляд, це зайве в такому віці. Сюжет трохи кривуватий і якийсь обрубаний, але віконця малим гаврикам до смаку.

Пригоди корови Лізелотти. Я текст іще не читаю, але чула, що муж — так. Я просто коментую те, що бачу, бо історія мені здається трохи заскладною. Напевно, повноцінно читати можна буде ближче до 3. А малюнки смішні вже зараз)

Канонічні вірші від Абаби. Хай у мене полетять помідори, але їх я теж іще не всі читаю, а тільки коротенькі. А так коментую зображення.

Але абетка в нас уже, як бачите, переживала й кращі часи)

Дуже кумедна книжка про Ведмедя й Горностая, які ділили на двох три гриба. Чесно кажучи, я не знаю, як підійти до питання моралі в тому, що Лис просто вкрав третій гриб і пішов, але поки що Руті від цього дуже смішно.

Книжечки того самого ілюстратора. Дуже мила серія про зайчика (є ще третя, про купання). Спонукає дитину виконувати дії типу погладити спинку зайчику чи витерти слізки.

Мені здавалося, що до цієї книжки Руті ще далеко, але вона сама придумала, як її читати, — почала на кожній сторінці шукати сову (вона дуже любить сов). Потім до сови додалася видра, рись і фазан))

Дуже мила маленька книжечка з віконцями й віршиками від Катерини Міхаліциної.

Я цю книжку чомусь не люблю, а от Рута — дуже. Я придираюся до віршиків і читаю тільки декілька, решту коментую. Знову ж таки, книжка з зображеннями дітей у звичному житті.

У такому віці дітям цікаво дізнаватися про емоції та почуття. Ідеально для цього мати книжку з реалістичними зображеннями дітей, а на додачу — про кольорового монстра, який заплутався у собі) Є в українському перекладі.

З цією книжкою Рута тільки почала давати собі раду. Їх є п’ять чи шість різних, якщо не помиляюся. На кожній сторінці по кілька завдань на пошук. Дуже кльова ідея і цікаве заняття для дітей такого віку, а також трохи старших.

Ця серія була особливо популярна від року до десь півтора. Вона вирізняється тим, що містить “інтерактивні” елементи — сторінки, які можна крутити й смикати, щоб побачити прихований малюнок. А ще товсті сторінки легко гортати маленькими ручками.

Ми й досі, буває, говоримо цитатами з цих книжок: “Знайомтеся, діти, це — гномик Василь, він день свій планує без зайвих зусиль”))))

На диво популярні маленькі книжки. Їх є ціла серія, але в нас тільки дві.

Далі я покажу кілька улюблених Рутиних книжечок англійською. Може, комусь захочеться замовити з Амазона.

Улюблений песик Момо, що любить ховатися, і книжка з його пошуків.

Книжки з реалістичними зображеннями і милими віршиками.

Реалістичні зображення тварин і мільйон віконечок.

Прості книжки з різними предметами, а також книжка, присвячена частинам тіла.

Сподіваюся, комусь ця підбірка стане в пригоді. Я ж нині шукаю рекомендації для дітей років 2-3.

Мені спала на думку ідея розказати про наш досвід із дитячою мовою жестів. Це буде комусь цікаво?