Як запропонувати видавництву книжку на переклад: поради для перекладачів

(зображення: робоче місце перекладача)

Якщо ви давно зі мною знайомі, то, напевно, чули історію про те, як колись, у сиву давнину я, намагаючись знайти видавця для першого роману Мері Ловсон, бігала з офісу на пошту в обідню перерву і надсилала видавництвам великі конверти з уривками перекладу, чекала два тижні, втрачала надію, кидала цю справу «назавжди», за першої ж нагоди перекладала ще один розділ, впевнена, що тепер-то хтось обов’язково зацікавиться, знову роздруковувала листочки, пакувала їх у конверти, йшла на пошту, чекала два тижні… Відтоді минуло багато часу. Мері Ловсон таки вийшла, у видавництві «Фабула». Зовсім змирившись з поразкою, я перестала її пропонувати. З часом зацікавилася іншими книжками і якось написала «Фабулі». Ця книжка вже зайнята, сказали мені, але можемо запропонувати іншу. Дякую, відповіла я, схильна до імпульсивних пропозицій, я зайнята, хіба ви хочете Мері Ловсон, чомусь додала. Мері Ловсон? – перепитали у «Фабулі». – Ми її знаємо. Чом би й ні? Таких історій успіхів і поразок я маю кілька, але так і не змогла вивести для себе формулу стовідсотково вдалої книжкової пропозиції. Уривки перекладати я перестала, але в іншому, буває, й досі стріляю по горобцях. З того, що могла спостерегти, серед моїх колег теж є деяке збентеження з цього приводу. Досвідченим перекладачам простіше – завжди можна звернутися до «своїх», а от початківців невідомість може утримувати від спроб налагодити контакт. Я ж щиро впевнена, що краще за перекладати книжку, яку сама запропонувала, може бути тільки перекладати книжку, яку сама запропонувала, за пристойні гроші. Тому я вирішила сконтактувати з видавництвами й запитати, з якого боку до них підступитися. Відповіді наводжу нижче, зберігаючи авторський формат:

1. Складаючи плани, чи враховує видавництво можливість додати книжки, пропозиції на які надійшли з боку перекладачів? Яка пропорція перекладів, що виходять з ініціативи видавництва та перекладачів?

Видавництво «Книголав»:

Можливість додати такі книжки ми враховуємо; залюбки приймаємо пропозиції – і беремо їх до розгляду. Однак передусім все ж покладаємося на стратегічне бачення видавництва: шукаємо та підбираємо книжки, які відповідають ряду критеріїв (наша аудиторія, відповідні жанри та теми, специфіка серій тощо), сформованих та сформульованих у видавництві. Відсоток пропозицій від перекладачів наразі дуже малий.

Видавництво «КСД»:

Так, якщо це один з вже опублікованих авторів, що приніс видавництву прибуток. Пропорція – 95/5 %.

Видавництво «Фабула»:

Враховує. Завжди є можливість додати до плану кілька книг.

Видавництво «Лабораторія» (Антон Мартинов):

Точної пропорції не маю. У нас налаштована робота з селекціонування книжок через скаутів. Перекладачі радять рідко. Я не проти збільшити цю пропорцію з 5% до 30%.

2. Чи є якась процедура розгляду пропозицій на переклад? Скільки потрібно часу для ухвалення рішення?

Видавництво «Книголав»:

Так, процедура є. У нас є бук-скаути та менеджери з іноземних прав, які формують списки перекладних видань для розгляду (пропозиції підбирають бук-скаути, але також ідеї видань пропонують керівники видавництва, редакція, піар-відділ; якщо є пропозиції від перекладачів – також їх долучаємо). Ми проводимо спільні наради, на яких розглядаємо та обговорюємо пропозиції та матеріали до них: враховуємо «плюси» й «мінуси» книжки, актуальність для українського ринку, відповідність критеріям нашого видавництва. Для прийняття рішення потрібно в середньому 2-3 тижні.

Видавництво «КСД»:

Розглядається комерційна можливість запропонованого проєкту. Визначається можливість придбання прав на переклад. Термін – невизначений.

Видавництво «Фабула»:

Є. Максимум місяць.

Видавництво «Лабораторія» (Антон Мартинов):

Нам потрібен лист з описом книги, описом аудиторії книги і аналізом ризиків її видання. Розглянути можемо від 2 днів до місяця. Чим цікавіша книжка – тим швидше рішення.

3. Які саме матеріали будуть корисними, коли йдеться про пропозицію на переклад? (Уривок, рецензія, лінки на інформаційні ресурси (які саме і скільки)? Чи можливо подати забагато інформації?

Видавництво «Книголав»:

Корисними є всі перелічені матеріали: уривки, рецензії, анотації, інформація про рейтинги та відгуки читачів; лінків достатньо одного-двох. Дуже важливим і цінним також є аргументація перекладача: чому цю книжку варто перекласти українською, чим вона особлива для наших читачів. Кількість інформації – не думаємо, що можливо подати забагато: якщо ми бачимо, що нам достатньо розуміння з частини матеріалів, ми розглянемо цю частину.

Видавництво «КСД»:

Достатньо:  короткої рецензії, лінка на інформаційні ресурси (амазон).

Видавництво «Фабула»:

Обов’язково лінк на інформаційний ресурс, рецензія. Але будь яка інформація буде у нагоді.

Видавництво «Лабораторія»:

Забагато не буває. Потрібен класичний swot-аналіз.

4. Чи завжди затверджена книжка «дістається» перекладачу, який її запропонував? Чи покладаєтеся ви на перекладача в тому, що він/вона візьмуть запропоновану книжку в роботу?

Видавництво «Книголав»:

Якщо перекладач пропонує книжку – то передусім покладаємося на нього. І якщо домовляємося з перекладачем про переклад цієї книжки – то, звичайно, цього дотримуємося. Проте допускаємо, що можуть бути випадки часових накладок або інших обставин – наприклад, якщо поки книжку погодили й уклали договір із правовласниками, минув якийсь час і перекладач не може взятися за цей переклад, тоді може бути потреба шукати іншого перекладача. Але ці питання узгоджуються.

Видавництво «КСД»:

Ні, бо існують автори, чиї твори вже видано в перекладі певного перекладача, до стилю якого звикли читачі. (Чи покладаєтеся ви на перекладача в тому, що він/вона візьмуть запропоновану книжку в роботу?) Так, якщо це перекладач з досвідом.

Видавництво «Фабула»:

У нас – завжди тому, хто її запропонував.

Видавництво «Лабораторія»:

Зазвичай так, якщо це перекладач із нашої команди.

5. Чи є для вас різниця з погляду залученості перекладача до підготовки видання (вибір назви, якщо є кілька варіантів, вибір обкладинки, допомога з рекламними матеріалами) між книжками, запропонованими видавництвом, і книжками, запропонованими видавництву?

Видавництво «Книголав»:

В питаннях назви, обкладинки, рекламних матеріалів може бути взаємодія – цінуємо, наприклад, коли перекладачі озвучують та аргументують свої варіанти назви. Однак вирішальне слово тут все ж належить видавництву, оскільки назва, обкладинка та рекламні матеріали – це важливі моменти для реалізації книжки, якою займається саме видавництво, тому враховує досвід і знання для успішної реалізації.

Видавництво «КСД»:

Ні, різниці немає, в обох випадках, перекладач надає інформацію та побажання щодо назви, обкладинки, затверджує анотацію.

Видавництво «Фабула»:

Ні, немає різниці.

Видавництво «Лабораторія»:

Чим більше перекладач залучений і горить книжкою – тим більший мотив для видавця знайти можливість її видати.

Сподіваюся, що комусь ця інформація буде корисною. Буду рада додати відповіді від інших видавництв, а також поради й рекомендації перекладачів щодо цього аспекту нашої діяльності. Якщо маєте бажання долучитися, пишіть мені на oleksandra.gordynchuk(@) gmail.com.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s