Хороше в червні

106620824_2382330062067771_6995232531578847245_n

Червень минув, але крім нього, більше нічого, хіба час, — а решта залишається незмінним. Невеселий був місяць. Додалося поганих новин і тривожних подій.

Наче й усе гаразд, але немає відчуття благополуччя, того, що все добре. Бо нічого не добре, як сказала одна моя подруга. Однак щось зупиняє мене від нарікань. Якесь розуміння того, що нині багатьом куди гірше ніж нам.

Із хорошого – я здала переклад і почала бігати. Сезон полуниць прийшов і пішов, але ми встигли трохи його зловити. Рута підвищує рівень професіоналізму у ходьбі і навчилася бавитися м’ячем.

Ось що скрашувало нам перший місяць літа і п’ятий на карантині:

1. Ми подивилися Little Fires Everywhere (мене дуже засмутив український переклад назви книжки, за якою цей серіал знятий – «Усюди жевріють пожежі». Цю фразу у першій же серії каже пожежник десь на другій хвилині, і відразу стає ясно, що ніякі не пожежі і зовсім не жевріють) і можемо його рекомендувати. Також кльовий був фільм Knives Out, детектив, схожий на Агату Крісті, з гумором. Приємно проведений вечір.

2. За цей місяць я прочитала тільки одну книжку – старий збірник оповідань Дафни Дю Мор’є «Птахи». Симпатична. Переклад місцями дуже класний, місцями викликає запитання.

3. Олег і далі грає у свою Ано1800 й отримує від неї задоволення.

4. Я вперше в житті спекла хліб на заквасці, sourdough bread. Коли пробувала активувати закваску торік, двічі її вбила: вперше була така втомлена і невиспана, що нагодувала її замість борошна сумішшю для млинців, а вдруге, здається, взагалі про неї забула на день чи два. Цього року я скористалася купленими бактеріями і все вдалося! Робота з таким тістом має свою специфіку, але мене вона тільки тішить. Тепер можна переїхати на хутір, завести курей, свиню, вішати прання на шворці, стояти біля курної дороги і дивитися, хто їде, коли раз на тиждень здійматиметься хмара пилу…

Такі справи. Крім хліба, пекла я мало, бо в таку спеку не хочеться вмикати плиту. Пазли ми закинули. Город мій буяє, але, крім ромашки, ще нічого не вродило.

Щоби не вмерти від нудьги без роботи, я працюю над волонтерським перекладом для «Всесвіту». Сподіваюся закінчити його у липні. Серед інших сподівань – не кинути бігати, сходити на пікнік, запам’ятати літо таким, яким воно було – соковито-зеленим, повнокровним, із запахом тривоги і свіжого вітру.

106454699_288472892274078_4429546390984319434_n

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s