
В серпні для мене склалися читацькі зорі, лягли читацькі карти, розстелилися переді мною книжкові дороги: я заборонила собі працювати, бо робота й догляд за активною дитиною для мене несумісні, ще й улов, привезений з України, виявився напрочуд вдалим.
Ми з Рутою провели серпень вдома. У вересні вона знову почала ходити в садок, але останні тижні літа ми добували разом. І працювати в такому режимі у мене ніяк не виходить, а от читати — цілком.
Між візитами в Україну, тепер переважно літніми, я купую книжки з доставкою мамі додому, вона ставить їх акуратними стосиками там, де ще є місце :), читає і рекомендує мені, що взяти з собою. Коли приїжджаю, я переглядаю куплене за рік, щось забираю, щось продаю, щось віддаю в бібліотеку. Останнім часом у мене траплялося багато “промахів” — шайтани навчилися нарешті писати про книжки так, що я не можу встояти, купую, але потім розчаровуюсь.
Цього ж разу мені пощастило — все, що я відібрала і забрала з собою (а це мають бути по-справжньому вартісні книжки, бо валізи наповнюються швидко, а дитячі книжкові потреби для мене переважають мої власні), виявилося класним. Ні про що не шкодую.
Подаровану перекладачкою Оленою Любенко “Пульсацію” Бена Елтона я дочитала ще в літаку. Прекрасний, чудесний, майстерний переклад, особливо коли йдеться про нецензурщину, якою книжка, можна сказати, просочена. Цей роман — така собі сатира на телевізійні шоу. Багато смішного, динамічний сюжет. Головне — не сприймати цю книжку серйозно, тоді вона стане чудовою розвагою.
Далі був “Дикий” у перекладі з іспанської пана Ігоря Оржицького. Непростий роман про юнака, який втратив спочатку брата, а тоді батьків, але брат загинув насильницькою смертю і через це головний герой вперто прагне за нього помститися. Як це часто буває, все ускладнює жінка, а ще вовк, якого хлопець вирішує врятувати… Крутий переклад, захопливий сюжет, в якому перетинаються дві лінії, але багато сцен насилля. Атмосферна книжка.
“Зорю морів” я прочитала за кілька днів. Майстерний переклад Ярослави Стріхи, дуже крутий. Як гарно перекладені балади! Як чудесно передані відмінності в мові між різними персонажами! Захопливий роман про вбивство на борту корабля, який пливе з Ірландії в Америку, напхом напханий біднотою на третій палубі й грошовитими пасажирами на першій. Цю книжку я купила вже перед від’їздом і перейнялася щодо неї таким ентузіазмом, що відразу ж, як дочитала, замовила ще один примірник мамі. Дуже рекомендую!
Й останній серед прочитаних у серпні романів — “Собачий майданчик” Софі Оксанен. Пощастило мені на переклади — цей теж дуже вдалий, органічний. Про українські реалії написано так, що часами важко повірити, що авторка — не українка. І сама вона — дуже цікава особистість. “Собачий майданчик” — про жінку, яка, проваливши у Парижі кар’єру моделі й повернувшись на рідний Схід, починає працювати в бізнесі комерційного донорства яйцеклітин і ламає багато дров. Роман дуже добре структурований і повний дрібних деталей, властивих нашим краям і часам двотисячних — іноді аж мороз поза шкірою. Захопливе читво.
Серед читальних планів на вересень — нова книжка пані Забужко, “Смерть бере відпустку” Сарамагу, “Тест на каяття” Халіля Свейлеха, “Метро 2033” (напевно, його вже читали ВСІ) і “За стіною” Марлен Гаусгофер.
Заздрю Вам по-білому – Ви за місяць прочитали більше, ніж я за все літо, хоч і намгаюся читати щодня) Якщо не секрет, скільки часу виділяєте на читання на добу?
LikeLike
Та ну! Це просто вдало склалися обставини. На жаль, мій час мені непідвладний на сто процентів, тому коли як: буває, нуль, буває, 15 хвилин, буває, годину. Цього року було чимало місяців, коли я взагалі нічого не прочитала, крім робочих текстів.
LikeLiked by 1 person